Історія бібліотеки

      Скарбницею духовних багатств людства, однією з найміцніших ланок, що поєднують минуле, сучасне і майбутнє є книга. Перші бібліотеки в нашому краї були створені при монастирях, церквах.
      Цікава історія бібліотеки в селищі Олика. Окрім монастирських бібліотек в нашому краї, були і приватні, це бібліотека родини Радзивілів, яка осіла в Олиці на початку XVI ст. За довгі роки вони зібрали унікальну колекцію картин, книг авторів зі світовим ім’ям, рукописи, архівні томи. Бібліотека знаходилася на території костелу і передавалася з роду в рід. Бібліотека займала велику і красиву кімнату, де стояло багато шаф з книгами в дорогих позолочених оправах. Майже всі книги були на польській мові. Користувалися цією бібліотекою всі хто вмів читати і знав польську мову. Коли до Олики прибули “визволителі” – червоноармійці. Їхні командири з усією революційною ненавистю поставилися до останього із роду Радзивілів Януша та його багатства у палаці. Адже побачили неймовірне: 365 кімнат, чудово умебльовані, прикрашені скульптурами, живописними полотнами, колекцією старовинної зброї і посуду. Все багатство розтягли, розікрали, а в приміщенні поселили бійців і розмістили коней, а книгами розпалювали багаття.
У 20 – 30р. ХХ ст. на Волині постала повітова “ Просвіта”, завданням якої було поширення освіти і національної свідомості серед українського народу. При товаристві діяли хати – читальні.
В Олиці діяла просвітницька бібліотека, яка була створена у 1922 р. Її називали хата – читальня. Вона займала одну кімнату, яка була красиво оформлена. В центрі кімнати висів портрет Т. Г. Шевченка. На бокових стендах був вивішений план роботи “Просвіти”, план роботи аматорського гуртка (на той час діяв драматичний, а пізніше був створений хоровий).
Книги були розміщені в гарних шафах. Стояло 2 столи. Фонд бібліотеки нараховував біля 300 книг. Поряд з художніми прозовими та історичними книгами було 72 книги з драматичними творами, 35 книг для дітей і 8 на російській мові. В хаті – читальні було декілька найкращих на той час букварів “Початок” С.Черкасенка. Читачами були не лише дорослі жителі Олики, Миловиці, Турчина, Завороття, Гор’янівки, а й діти. Було 350 читачів.
      Крім книг бібліотека отримувала періодичні видання. В звіті Олицької “Просвіти” за 1928 рік, підписаний секретарем Дмитром Маркевичем, дає уявлення про це: “ Українська громада”, “Наше життя”, “Новий час”, “Сільський світ”, “Громадський голос”, “Світло”, “Народна просвіта”, “Аматорський театр”, “Бібліотечний порадник”, “Рідна церква”, “Золотий голос”, “Сільський господар”, “Український голос”, “Життя й знання”, “Жіноча доля”, “Господарсько – кооперативний часопис”, “ Селянський шлях”, “Культура”, “Світ дитини”... Всього 21 примірник. Бібліотекою проводилася пропагандистька робота. Просвітянами – інтелігентами з Луцька читалися лекції на святкуванні Шевченкових роковин.
      “Проcвіта” була ліквідована на початку 30-х р.ХХст. польською адміністрацією.
      Зі слів  Жовтянського Віктора Андрійовича:
      - "Бібліотекарем і збирачем бібліотеки Олицької "Просвіти" з самого початку і до її кінця був мій батько - Жовтянський Андрій Степанович, більше відомий на Волині як колишній організатор та секретар підпільного райкому КПЗУ".
      У січні 1940 р. було створено Олицький район. Олика стала районним центром, а 18 жовтня 1940 р. на підставі Указу Верховної Ради УРСР її віднесли до категорії селищ міського типу. В районному центрі містечку Олика поряд з іншими установами було відкрито і бібліотеку, яка мала ще й дитяче відділення.Вона займала всього одну кімнату. Книг було небагато. Всі вони поміщались на довгих саморобних полицях, які були прибиті від стіни до стіни. Серед них були книги подаровані читачами. Завідувала тодішньою бібліотекою Самсонова Галина Сергіївна.
В роки війни бібліотека не працювала, принаймі даних про роботу не збереглося.
      В 1947 році було відновлено роботу бібліотеки. Її працівниками були Ступницька Фіонія та Ільчук Афанасія. В 1950 р. Єфімчук Марію Іванівну призначили завідуючою бібліотеки. Бібліотекарем там працювала Денисевич Тетяна Володимирівна, Чухилевич Ніна та Ярощук Татяна.Бібліотека обслуговувала 180 читачів, яким за рік було видано 4320 книг. Книжковий фонд бібліотеки нараховував 3200 примірників.
      В 1957 році Олицький район було ліквідовано і передано до Цуманського району. Бібліотека стала селищною і продовжувала обслуговувати своїх читачів. В 1959 році її перевели у просторніше приміщення, яке було прибудоване до Будинку культури. Бібліотека обслуговувала вже 1867 читачів і видала їм за рік 28 800 книг, а фонд бібліотеки становив 10 000 книг.
      У 1967 році бібліотека переїздить до новозбудованого приміщення Будинку культури, там вона знаходиться і тепер.
      Для бібліотеки було придбано нове обладнання: 42 стелажі, 4 шафи,8 столів, кафедри столи видачі, телевізор та програвач. Книжковий фонд бібліотеки на той час нараховував 30 860 книг. Через два роки у селищі було відкрито окремо бібліотеку для дітей і частину книжкового фонду передано даній бібліотеці.
      У 1979 році бібліотеки селища Олика увійшли до Ківерцівської централізованої бібліотечної системи, це покращило рівень роботи і комплектування бібліотек. У 1980 р. бібліотека для дорослих отримала 1575 книг, журналів 27 назв, 14 назв газет. Книговидача дорослої бібліотеки становила 53794 примірників.
      Працівники бібліотеки пропагують друковані видання, влаштовують книжкові виставки, проводять огляди літератури різноманітної тематики, систематично знайомлять їх з новими надходженнями.
 
   Використана література:
1. Світло "Просвіти" // Богуш М. І., Павленко Г. І. Ківерцівщина: крізь віки і долі: Історико-краєзнавчі нариси. - Луцьк, 2006. - С. 66-75
2. Історія бібліотек [Електронний ресурс ] : сайт Ківерцівської централізованої бібліотечної системи. - Режим доступу:  bibl-kiv.org.ua/history.php. - Заголовок з екрану.
3. Олика — Вікіпедія [Електронний ресурс ]. - Режим доступу: uk.wikipedia.org/wiki/Олика