Ти - вічний біль, Афганістан

Ти - вічний біль, Афганістан,

Ти - наш неспокій.

І не злічить глибоких ран

В борні жорстокій

І не злічить сліз матерів, дружин, дітей -

Не всі вернулися сини із тих ночей...

   Цього року минає 24 роки з того часу, коли останній радянський солдат покинув багатостраждальну землю Афганістану, коли припинилась безглузда, жорстока війна за участі наших громадян і земляків. Це день пам’яті тих бійців,які, виконуючи свій інтернаціональний і військовий обов’язок, присягу, воювали, гинули на чужині, яких так і не дочекалися їх батьки, дружини, діти і кохані.

Нині в нашому селищі проживає 4 учасники бойових дій. Сьогодні вшановуємо тих, хто пройшов гирло Афганістану та повернувся додому з ізраненим тілом і душею, але живим.

В цих мертвих Афганських горах знайшов свою передчасну смерть і наш земляк Олег Денисюк.

"Відлуння афганських гір" під такою назвою була оформлена тематична поличка в Олицькій бібліотеці для дорослих

 Віддаючи шану світлій пам'яті загиблих воїнів ми повинні зробити все, щоб більше жоден військовослужбовець України не перебував зі зброєю в руках за межами нашої держави.

 Як довго ця війна тривала!

 Ні, не забути нам її.

 І постріл в спину з-за дувала,

 І в горах спекотних боїв.

 На сірому граніті дати,

 Над трунами слова промов...

 Ми довго будем пам'ятати

 І вам забути не дамо.
В.Слапчук