Летіли легко, хоч
Майдан ридав…
І з кров´ю перемішана
сльоза…
А батько сина ще не
відпускав..
Й заплакав Бог,
побачивши загін:
Спереду – сотник
,молодий,вродливий
І юний хлопчик в касці
голубій,
І вчитель літній-сивий-сивий..
І рани їхні вже
не їм болять..
Жовто-блакитний
стяг покрив їм тіло..
Як крила ангела,
злітаючи назад,
Небесна сотня в вирій
полетіла…
21 лютого в Будинку культури селища Олика відбувся
урочистий вечір до Дня
пам’яті ГЕРОЇВ
НЕБЕСНОЇ СОТНІ.
В
глядацькій залі зібралася
чимала кількість жителів Олики та навколишніх сіл. Зринули в пам’яті події
трирічної давності, коли
страшна звістка про
загибель у Києві на Майдані
Незалежності Івана Тарасюка, жителя сусіднього села Залісоче, не залишила байдужим
нікого. Революція гідності змінила
свідомість мільйонів. Ми прагнули і відстоювали своє право на гідне
життя. Людей об’єднала
українська земля та непереборне бажання жити у вільній країні. Тоді вони навіть уявити не могли, що озброєні лише палками та
дерев’яними щитами вступають у
свій перший бій
за незалежність, бій, який лише
за два дні забрав життя більше
семидесяти синів та дочок
України. Протистояння продовжувалося, жертв з кожним днем більшало. Так
з’явилася у
нашому житті НЕБЕСНА
СОТНЯ. Кожен із них ціною
власного життя заплатив за свої переконання, за свій
патріотизм і незламність.
У залі тиша. По особливому лунають
вірші, пісні і слова, що линуть зі сцени. Приглушена музика , неяскраве світло і сльози на очах
присутніх. Вечір - реквієм заполонив
своєю урочистістю. У залі не було
жодної байдужої людини, навіть діти, і ті принишкли,
притулившись до батьківського плеча.
З нагоди цієї дати в Олицькій бібліотеці було оформлено виставку-реквієм "Герої не вмирають!"
Схиляємо голови
в пам’ять про тих, хто
віддав своє життя за
європейське майбутнє України,
тих, хто пішов на
свідому самопожертву заради європейського
вибору.
ГЕРОЇ НЕ
ВМИРАЮТЬ!
СЛАВА УКРАЇНІ!
